Статті |
СтаттіКиївські повені ХХ століттяПісля березневого снігопаду в Києві міська влада швиденько підрахувала кількість опадів, що випали у місті. І озвучили нам цифру — 40 млн. тонн. Враховуючи мізерний парк спецтехніки, що вивозить сніг, і традиційно забиті зливостоки, у городян виникло питання: куди ж подінеться вся ця маса, після того як у відповідності з законами природи, при плюсовій температурі сніг перетвориться на воду. Використано фотографії і поштівки з фондів ЦДА КФФД України ім. Г. Пшеничного, РДАКФД, Музею історії м. Києва, Національної історичної бібліотеки України, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Заболотного, з колекцій М. Кальницького, Д. Малакова та колекції видавництва "ВАРТО".
1890-ті роки Приблизно раз на 3–4 роки у весняний час Київ страждав від сильного розливу Дніпра. Найбільш значні підтоплення у місті протягом ХІХ століття були зафіксовані в 1805, 1808, 1845 і 1877 роках. Але й менші повені були серйозною проблемою. На фото — залиті водою вулиці Передмостової слобідки (тепер Гідропарк) під час однієї з повеней 1890-х років.
1900-ті роки Київські повені знайшли своє відображення і у відомих альбомах київських видів Кульженка. Наприклад, зруйнована халупа, застрягла на середині Дніпра після повені, на тлі високого правого берега і дзвіниці Києво-Печерської лаври.
1900-ті роки Перша сильна повінь ХХ столітті в Києві була 1905 року. Підпис під цим фото: " Миколаївський ланцюговий міст і Дніпровська гатка по разливі р. Дніпро, під час повені". Добре видно, що вода дісталася майже до полотна моста. Зорієнтуватися не складно — нагадаємо, що приблизно на місці Ланцюгового зараз знаходиться Міст метро. Так що, острів, майже покритий водою, — це сучасний Гідропарк, а тоді житлове селище — Передмостова слобідка.
1900-ті роки На фото — залиті водою вулиці Передмостової слобідки. У сьомому томі "Київських мініатюр" києвознавець В. Ковалинський пише: "Житло на Трухановому острові та прибережних слобідках споруджувалося здебільшого на палях. Це для того, щоб будинкам було легше, без особливих ушкоджень переносити щорічні повені. При цьому зовні паль не було видно, тому що власники влаштовували під будинками комори й лише на час великої води розбирали їх".
1900-ті роки У 1907 році повінь 1905-го повторилася в набагато більших масштабах. Поділ сильно підтопило. У такі періоди на возах з "кінської тягою" по Подолу пересуватися було складно.
1907 рік У 1907 році на Подолі та в Плоській частині у воді опинилася велика кількість будинків і церков, мешканці ж прибережних слобідок взагалі змушені були покинути свої домівки й перебратися в місто. Припинив роботу трамвай, а придатним видом транспорту на час високої води для жителів Подолу стали човни.
1907 рік На фото— Поділ, вулиця Почайнинська. Така ж картина спостерігалася на залитих водою вулицях Оболонській, Юрковській, Оленівській, Турівській, Волоській і частині Костянтинівської.
1907 рік У воді будівля колишнього ректифікаційного складу на розі вулиць Ярославської та Набережно-Хрещатицької. Вода продовжувала прибувати ще два дні — до 16 квітня (за старим стилем) і врешті-решт дісталася до Ярославського провулка і вулиці Кирилівської (нині вул. Фрунзе).
1900-ті роки Споруда Київського товариства водопостачання по вікна залита водою, яка продовжує прибувати. Ще раз процитуємо В. Ковалинського: "По усіх затоплених вулицях снують назад і вперед човни з червоними прапорцями на кормі, а також багато приватних човнів, зайнятих перевозкою жителів та рятуванням майна з приміщень, які затоплюються. На щастя, майже усі жильці підвальних поверхів завчасно перекочували у верхні поверхи будинків, вибралися в іншу частину Подолу, а деякі, понад 70 сімейств <…> знайшли притулок у приміщенні Контрактового будинку".
1900-ті роки Зображення київських повеней у 1900-ті з'явилися на київських поштівках. На цій — підтоплені будинки на Трухановому острові.
1900-ті роки Висока вода на Подолі.
1900-ті роки Тут і підпис відповідний: "Повінь на Слобідці", мабуть, — це Передмостова слобідка.
1900-ті роки Ще одне фото затопленої слобідки. На жаль, визначити, яка саме з слобідок зображена на поштівці навряд чи можливо. Імовірно, Микільська слобідка.
1900-ті роки Розлив Дніпра в районі сучасних Осокорків.
1900-ті роки Тут теж до місця прив'язатися практично неможливо. Про те, що це біля Києва, свідчить тільки напис.
1900-ті роки Відверто кажучи, отримання від родичів або знайомих, що живуть на Подолі чи слобідці, такого "Привіту", могло й налякати адресата..
1900-ті роки Ця поштівка взагалі виглядає анекдотично. Мабуть, видавництво перестаралося з випуском продукції, що була присвячена повені. І щоб надолужити втрачений зиск, не вигадало нічого кращого, як до наступного Різдва, коли листівок не вистачало, зробити на накладі, що залежався, відповідний наддрук.
1917 рік У 1917 році знову весняне лихо. Ця повінь була дуже сильною. У квітні до сніготанення в районі Києва додався безперервний 5-денний дощ. Крім слобідок, знов залило Поділ і територію єдиної в місті електростанції на вулиці Андріївській. Подачу електроенергії було припинено, вимкнено освітлення вулиць, частково зупинився трамвайний рух, погіршало водопостачання, з перебоями випікався хліб. Було розмито нещодавно споруджений насип до нового залізничного мосту (Петрівського). Залишки насипу знесло в гавань, що призвело до її значного обміління.
1929 рік Залитий водою Труханів острів під час весняної повені 1929 року.
1930 рік Повінь 1930 року. Звичайна для прибережних слобідок картина — перші поверхи будинків залиті водою, жителі пересуваються на човнах.
1930 рік Листівка із зображенням будинків на Трухановому острові навесні 1930 року. Люди рятують свій скарб і домашніх тварин.
1930-ті роки Деякі залишилися у своїх помешканнях і стали заручниками стихії.
1930-ті роки Єдиний спосіб пересування по вулицях — човни.
1930-ті роки Вид на залитий водою Труханів острів з лівого берега.
1931 рік Ріг вулиць Щекавицької та Межигірської. Висока вода 1931 року стала справжньою катастрофою, повінь була найбільшою за 339 років. Цікаво, що за кілька днів до повені метеорологи стверджували, що розлив води буде порівняно невеликий, хоча восени 1930-го пройшли дощі, що перевищили середню норму опадів на 40-60% і до межі наситили грунт, потім вдарили морози до -25 С, що призвело до глибокого промерзання землі, згодом випав рясний сніг (у півтора-два рази більше норми). Правда, відлиги були поступовими, і спочатку вода встигала стікати.
1931 рік 19–21 квітня ситуація раптово змінилася. З півдня прийшов теплий фронт, і температура повітря різко підвищилася до +14 С. На 25 квітня стало ясно, що повінь буде набагато більшою, ніж у 1917-му. За багаторічну історію метеорологічної служби вперше помилка у прогнозі рівня води була такою значною: майже два метри. 26 квітня було створено Надзвичайну комісію, яка отримала "диктаторські" повноваження.
1931 рік Всі сили кинули на підтримку роботи двох Київських електростанцій (ЦЕС на вул. Андріївській та КРЕС на Рибальському півострові), від яких залежало не тільки електро-, але і водопостачання, робота каналізації, пожежних служб. Виникла небезпека затоплення нижніх поверхів приміщень електростанцій, де розташовувалися насоси та електродвигуни. Вікна в будинках терміново бетонували з човнів, які зносило сильною течією. Це допомогло тільки частково, оскільки вода почала просочуватися з-під фундаментів. Тому довелося використовувати насоси для безперервного відкачування прибуваючої води. 28 квітня прорвало залізничний насип і Рибальський півострів перетворився на острів, який до того ж позбувся телефонного зв'язку через порив кабелю.
1931 рік Понтони рятувальної команди.
1931 рік Якщо по вулицях можна було пересуватися човнами, то з Дніпровською течією не могли впоратися навіть моторні човни та катери. По руслу річки зі швидкістю до 25 км/год пливли відірвані від причалів баржі й дебаркадери, течією несло дерева, плоти і навіть цілі будинки. Все це загрожувало руйнуванням мостів, дамб і гребель. Хоча на мостах встановили прожектори і на допомогу прийшли кілька потужних пароплавів, Русанівський та Наводницький мости все ж отримали пошкодження, а біля Петровського мосту розмило насип залізниці. Повінь 1931 року була рекордною за висотою рівня води у Києві — 853 см, збитки від неї були колосальними і склали близько 8 мільйонів карбованців.
1932 04 25 Повінь 1932 року в порівнянні з попередньою була просто дитячою грою. Тим не менш, Передмостову слобідку, як завжди, підтопило. На фото — базарна площа слобідки навесні 1932 року.
1932 рік Вид на міст ім. Євгенії Бош (перебудований Ланцюговий) і залиту водою Передмостову слобідку.
1953 04 У 1950-ті роки повені тривають із завидною регулярністю. Звичайна весняна картина на Микільській слобідці — затоплені перші поверхи будинків, люди пересуваються човнами.
1950-ті роки Кияни приходять до Дніпра, подивитися на високу воду.
1950-ті роки Вид з недавно впорядкованого парку ім. Є. Примакова на міст ім. Є. Патона під час весняного розливу наприкінці 1950-х.
1950-ті роки Вир навколо опори Пішохідного мосту під час повені в другій половині 1950-х років.
1950-ті роки Підтоплений причал на Микільській слобідці.
1950-ті роки Пішохідний міст і залиті водою пляжі Труханового острова.
1968 рік Новий житловий масив Києва — Русанівка. Опори пішохідного мосту через канал залиті водою під час повені 1968 року.
1970 04 22 Вид на Дніпро в районі мосту ім. Є. Патона.
1970 04 22 Платформу станції "Гідропарк" під час повені 1970-го потяги метро проходили без зупинки.
1970 04 22 Залитий водою північний вхід на станцію "Гідропарк".
1970 04 22 Будинки на вулиці Раїси Окіпної. У 1970-му всю непарну сторону вулиці ще займав приватний сектор. Найвищою будівлею тут була школа № 128 (Раїси Окіпної, 6). Вода дійшла практично до школи, деякі одноповерхові будинки були залиті по саму стріху, а на ділянці, де зараз багатоповерхові будинки № 8–16, слобідськими вулицями плавали на човнах. Така ж картина була на Микільській слобідці і по інший бік лінії метрополітену.
1970 рік На закінчення подивіться, як у повінь 1970 виглядали мости на Русанівці.
1970 рік Пішохідний місток на Бульварі Давидова.
1970 рік Русанівська набережна, автомобільний міст.
2012 рік Опора Петрівського залізничного мосту, відмітка максимуму рівня води 1970 року. При використанні матеріалів статті пряме посилання на сайт http://photohistory.kiev.ua є обов'язковим |
|
|
© Сидоренко В.Б. Всi права захищенi. Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на photohistory.kiev.ua |